У вересні 2008 року ми перебували в Японії, тренувалися та практикували бойові мистецтва в Будзінкан Хонбу додзьо та Будзінкан Ішізука додзьо, але також декілька днів присвятили туризму. Ми побували в одному дуже красивому місці, яке є важливим місцем японської національної релігії — шінто, це невеличке поселення Футамі но ура.

Футамі но ура — це невеличке японське курортне містечко на березі океану. Тут в океанських водах знаходяться дві кам'яні брили, що уособлюють богів Ідзанамі но мікото та Ідзанагі но мікото, які за японськими віруваннями є першим подружжям на землі, що створили японські острови та взагалі весь інший світ.

Ці дві скелі зв'язані величезним священним канатом. Це місце має назву — Меото-іва (скелі-подружжя). Камінь, що більше, Отоко-іва, це чоловік. Камінь менше, Онна-іва, це жінка. Три рази на рік (5 травня, 5 вересня та третьої неділі грудня) священний канат, символ шлюбу та з'єднання чоловічого та жіночого, перевертають священники храму Окітама, який знаходиться на березі біля Меото-іва. Шіме-нава - священний канат важить 40 кг, при довжині 35 метрів.

Футамі но ура також пов'язано з однією з найважливіших богів шінто, Аматерасу оомі-камі, Богині Сонця. Одна з легенд розповідає про появу назви цієї місцевості та цього поселення. Колись дуже давно, імператриця Ямато хіме но мікото вирішила показати цю місцевість Аматерасу, і Богиня була вражена та зачарована красотою та привабливістю тутешніх океанських берегів. Уходячи, Богиня Сонця два рази поверталась назад, щоб запам'ятати цей чудовий краєвид. Так і закріпилося за цією місциною назва Футамі («два погляди»).

Також близько двох тисяч років тому одним з місць, де імператриця Ямато хіме но мікото наказала добувати сіль, стало і Футамі но ура. Тут недалеко від святилища Мішіоден ще й сьогодні з морської води під час припливів добувають сіль, що необхідна для життя людини та життя богів. Наприклад, в святилищі Ісе, головному святилищі Богині Сонця Аматерасу, тричі на день підносять ритуальну жертвенну їжу — рис, воду та сіль — три символи життя. Цю ритуальну сіль добувають саме в Футамі, використовують в багатьох ритуалах, та називають не просто «шіо», а з повагою «мішіо» (священна сіль).

Якщо Ви приїдете в Футамі, то зустрінете багато японців, які завітали сюди відпочити від метушні сучасного життя та насолодитися пречудовими краєвидами. Зрозуміло, що тут є багато готелів різного рівня, багато магазинів з традиційним японським начинням тощо.

Ми зупинялися в готелі «Oishiya» (www.oishiya.co.jp), що знаходиться прямо на набережній та з вікон номерів відкривається краєвид на океан. Це готель в традиційному стилі (рьокан), де вся підлога вкрита татамі (навіть підлога ліфта), є о-фуро (традиційна бочка для водних процедур), також є сауна, невеличкі басейни тощо. Можна сказати, що це традиційний готель з усіма сучасними умовами для проживання. Мені запам'яталася вечеря в цьому готелі. Японська бабуся допомагала нам розібратися в тонкощах та дрібницях приготування та прийняття їжі в традиції Японії. Що куди класти, в якій послідовності, скільки варити, з яким соусом їсти — все це було дуже важливо, та не так просто, але дуже цікаво. Багато море-ласощів, несподівані комбінації продуктів тощо. Все, що пробували мало незвичний для нас смак - що ж, це все-таки країна на іншому боці Планети!

23 число кожного місяця вважається Днем Футамі, в цей день навколо Скель-Подружжя (Меото-іва) плавають велика кількість свічок, що палає. 23 серпня та 23 листопада свято чоловіка та жінки (Меото). Влітку в червні можна побачити сонце, що підіймається між цими Скелями-Подружжям, тоді відзначають свято літа. А взагалі, протягом всього року кожного ранку тут зустрічають сонце, бо для японців це повернення до своєї суті, це щоденне відродження стародавніх японських звичаїв та вірувань шінто. Кожен ранок заступниця Японії Аматерасу кидає свій погляд на Меото-іва - та життя продовжується. Подорожуючи островами Японії, не забудьте заїхати в Футамі, та зустріти перші промені Богині Сонця (Аматерасу), що кожен день знову та знову оживляють вічний союз Ідзанамі та Ідзанагі.

З повагою, Сергій Терещенко