В японських бойових традиціях закріпилося поняття додзьо. Що це таке? Це слово 道場 буквально можна перекласти як «місце-шлях», або «місце, де осягають шлях». Як видно з вищесказаного, додзьо - це зал для практики або тренувань. Але додзьо можна розуміти і як вчення, яке ми осягаємо, і як методи, які використовуємо. Я маю на увазі, що кожне додзьо має свій історичний шлях і накопичений досвід, який втілюється в керівнику додзьо і всі послідовники додзьо намагаються досягти того стану, в якому вони будуть розуміти вчителя та вчення. Тільки це прагнення робить учня справжнім членом додзьо (просто присутність в якомусь приміщенні не зробить вас учнем, для цього потрібно змінитися і внутрішньо відчути себе частиною традиції). Тому додзьо вчить людину змінюватися та розвиватися, а не просто накопичувати техніку бойового мистецтва, і взагалі бойові мистецтва (бу-дзюцу) використовуються як засіб для духовного росту людини і гармонізації його життя.

Ось напевно, найголовніша відмінність додзьо від сучасних клубів, спортивних секцій тощо. В додзьо ми вчимося розуміти життя, суть пожертвування, суть конфлікту, а не просто вчиться битися або вбивати. У спортивному клубі ви можете навіть не почути про філософію, про сутність тієї бойової традиції, яку там намагаються викладати, хоча технічний рівень викладання може бути високим.

Додзьо - це також колектив, який злагоджено рухається до мети (разом йде по шляхом пізнання). Тільки після подолання разом багатьох випробувань (як то кажуть, потрібно «разом з’їсти не один пуд солі»), колектив можна назвати додзьо, а це передбачає дружні взаємини та спілкування. У багатьох спортивних секціях ви можете не знати багатьох, тим більше якщо в групі багато учнів і до того ж велика «зміна» кадрів. Духовний шлях, який осягається в додзьо, - це шлях не на один рік, це і є все життя, тому послідовники додзьо стають один для одного братами. В бойових мистецтвах Японії такі дружні відносини називають бую - бойові друзі, в Америці навіть існує філія Будзінкан - Бую додзьо.

Сучасні бойові мистецтва мають тисячі прихильників у багатьох країнах, але у кожної міжнародної організації є центр, де викладає керівник або патріарх всієї школи. У японських традиціях такий центр називають Хомбу додзьо («Головне» додзьо), і Будзінкан, як міжнародна організація також має свій Хомбу, який знаходиться в місті Нода (префектура Чіба, Японія). Будзінкан Хомбу додзьо в зараз став ще більш цінним, бо Масаакі Хацумі з 2004 більше не проводить семінарів і занять поза Японією (з 1982 по 2003 рр.. по всьому світу декілька разів на рік проходили міжнародні семінари-фестивалі - тайкай за участю Масаакі Хацумі і його найближчих учнів). Зараз Хацумі сенсей проводить два рази на тиждень заняття в Хомбу додзьо, окрім цього в Хомбу викладають старші інструктори (шіхан) Будзінкан: Нагато Тошіро, Огурі Коічі*, Сено Хідео**, Ногучі Юкіо, Шіраіші Ісаму, Сомея Кен'ічі та інші.

* Шіхан Огурі Коічі помер в січні 2012 року.

** Сено Хідео пішов в інший світ у 2019 році.